З досвіду роботи 2010-2015 рр.

ВІЗИТНА КАРТКА

Носова Наталія Миколаївна

Дата народження  11.08.1978

Освіта  

вища, Донецький національний університет

Спеціальність за дипломом 

вчитель російської мови та зарубіжної літератури

Посада 

вчитель російської мови та зарубіжної літератури

Стаж           16 років

Тема самоосвітньої діяльності

Формування творчої особистості вчителя та учня в умовах впровадження нового стандарту освіти та інноваційних технологій.

Домашня адреса Донецька обл., м.Селидове, вул. Гоголя, б.10, кв.38

І.Наукове обгрунтування вибраної теми: актуальність, нові аспекти, місце та значення в діяльності вчителя.

Дуже часто ставиш собі питання «Що таке успіх?», «Наскільки важливо стати успішним педагогом?»

Успіх, я вважаю, - це досягнення поставлених цілей. І рівень успіху визначається не рівнем досягнень, а рівнем своєї задоволеності. В наш час кожен учитель намагається бути «на висоті», прагне розвивати свої знання, вдосконалювати їх для того, щоб побачити  результат своєї праці. Результат праці для кожного педагога, майстра своєї справи, -це продукт, який краще інших. Для вчителя «продукт» - це жива людина, зі своїм світосприйняттям, зі своєю чутливою особистістю, зі складним характером, ця людина повинна вміти досягати цілі у своєму житті, навчитися будувати свою особисту долю.

Тому стимулювання і розвиток пізнавальної активності учнів на уроці важливий, а засоби технології критичного мислення допомагають розвивати та будувати особистість, яка не загубиться у світі.

У книзі "Дерзание духа" відомий російський філософ і філолог           А.Ф. Лосєв, звертаючись до молоді, писав: "... самое ценное для меня – живой ум, живая мысль, такое мышление, от которого человек здоровеет и ободряется, радуется и веселится, а ум ответно становится и мудрым, и простым одновременно" . Вчений підкреслює, що перехід від незнання до знань був для нього завжди предметом задоволення. "Только живой ум и может делать нас работниками жизни" . Безумовно, вчений говорить про аналітичне мислення, яке робить з людини особистість.

Проблема критичного мислення учнів завжди хвилювала як педагогів, так і науковців: психологів, філософів. Аналіз цього питання ми знаходимо в працях Виготського Л.С., Леонтьєва А.Н., Лосєва А.Ф., у роботах педагогів: С.М.Лисенкової,Ш.А.Амонашвілі та інших. Усім відоме висловлювання Виготського Л.С.: "Учение лишь тогда развивает, когда оно активирует умственную деятельность учащихся".

Проблема розвитку критичного мислення набула особливої актуальності на сучасному етапі, коли в нашій державі формуються демократичні цінності, коли ми переживаємо новий етап соціально- економічних відносин. Суспільству потрібна не тільки економічно освічена молодь, а й молодь з активною громадською позицією. А світова література дає можливість сформувати загальнолюдські, демократичні цінності, прищепити їх молодому поколінню. Разом з історією та філософією література в доступній формі через відбиття життя в мистецтві впливає на формування особистості. На наш погляд, слід підтримати точку зору вчителя В. Секіріної, яка пропонує "вивчити взаємозв’язок між широким зверненням до шедеврів світової культури, що спостерігається із введенням шкільного курсу світової літератури, і громадською свідомістю суспільства, його демократичного вибору, зорієнтованого на приєднання до світової громади".

Але світова література сприяє не стільки розширенню інформаційних, пізнавальних знань учнів, а й розширенню світогляду, який формується на зміні шляхів, методів викладання цього предмета.

На уроках світової літератури учень опановує знання і навички, що допомагають орієнтуватися у світі різноманітних творів. Це дає можливість простежити за розвитком людської свідомості, світогляду, відбитого, зафіксованого у творчості, і сприяє формуванню власних поглядів.

Що таке критичне мислення? Які нові погляди на цю проблему існують у сучасній педагогіці?

В основі критичного мислення можна угледіти відомий вислів Сократа: "Я знаю, що нічого не знаю". Сумнів стає джерелом знань. Коли дитина не буде сприймати слово письменника, вчителя як єдине правильне, вона почне мислити. Це одне з пріоритетних завдань кожного вчителя – навчати дискутувати, не приймати інформацію як істину в останній інстанції.

Наступне завдання вчителя – формування мотивації знань. Учень, який зрозумів, для чого він вивчає це питання, активніше працює над його розв’язанням. Запитання вчителя повинні давати можливість учневі шукати, міркувати, робити зіставлення, обґрунтовувати свою думку.

ІІ.Розкриття динамики та стану розробки проблеми «Стимулювання і розвиток пізнавальної активності учнів засобами технології  критичного мислення на уроках світової літератури» на основі особистого досвіду.

Розвиток інтересу в навчанні – проблема, яка хвилює кожного сучасного вчителя. У свою чергу, інтерес стимулює волю й увагу, зацікавлені учні легше й міцніше запам’ятовують. Тому однією з найважливіших проблем викладання є питання про те, як викликати у школярів пізнавальний інтерес і як досягти його постійного розвитку. Безумовно, відповідь на це питання не може бути однозначною.

Зважаючи на це, можна виділити цілі та завдання формування критичного мислення у сучасних школярів:

–  інформація має бути не кінцевим результатом – метою навчання, а її початковим пунктом;

–  навчання не зводиться до запам’ятовування інформації, автократно визначеної в посібниках, а полягає в розвитку здібностей учнів самостійно просуватися в інформаційному просторі; учителеві не слід випереджати ствердженням своїх ідей учнівську мисленнєву ініціативу;

–  навчання має базуватися на принципі порівняння однієї інформації або точки зору з іншою з метою розбудови уявлення про те, що знання не обмежується сумою відомостей і не є кінцевим, а являє собою процес співвідношення знань;

–  сутність навчання полягає в приєднанні нових знань до відомих, для чого ці відомі знання слід попередньо відтворити і в такий спосіб дізнатися, що ми знаємо про те, що ми насправді знаємо з певної теми.

       Такий підхід значно полегшує вчительську працю і дає можливість наблизити процес навчання до якомога природнішого стану, при цьому завдання вчителя полягає не в тому, щоб засвідчити блискучий рівень власного володіння предметом, а в тому, щоб створити максимально сприятливі умови для осмислення запропонованої інформації і самостійного її здобування, критичного перегляду та застосування на практиці творчих робіт.

ІІІ.Оцінювання напрямку вдосконалення роботи, план подальшої роботи над темою.

   Обираючи методи формування критичного мислення учнів, слід враховувати особливості класу (рівень підготовки учнів), особливості твору, духовний світ письменника та особисті якості вчителя.

Як ціль при вивченні літератури виступає навчання, при якому змістовними будуть не лише практичні знання, навички та вміння, а загальна освіта та розвиток особистості. При цьому важливо сформувати в учнів комплекс наступних медіаосвітніх вмінь:

·      знаходити потрібну інформацію з різних джерел;

·      критично опрацьовувати інформацію, інтерпретувати її, розуміти суть, адресну спрямованість, ціль інформування;

·      систематизувати інформацію за заданими ознаками;

·      переводити візуальну інформацію у вербальну знакову систему і навпаки;

·      видозмінювати обсяг , форму, знакову систему інформації;

·      знаходити помилки в інформації, сприймати альтернативні точки зору та висловлювати обґрунтовані аргументи;

·      встановлювати асоциативні та практично доцільні зв’язки між інформаційними повідомленнями;

·      вміти довгий час (семестр, навчальний рік або інший відрізок часу) збирати та систематизувати тематичну інформацію;

·      вміти вибирати головне в інформаційному повідомленні.

Працюючи над розвитком критичного мислення, я використовую модель уроку за схемою (додаток № 1).

Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних стратегій, які використовуються на окремих етапах уроку. (додаток № 2).

Одним  із найпоширеніших прийомів створення атмосфери пошуку під час уроку є проблемна ситуація, яку вчитель може продумати як на початку вивчення твору, так і в кінці (але за умови, що учні вже прочитали цей твір). (додаток № 3).

Дуже доцільною вважаю роботу, яку ми на уроках називаємо «Ракурс вирішує все». Головним чином, це домашнє завдання, у якому треба розглянути з різних точок зору поведінку або мотивацію вчинків одного й того ж персонажа. (додаток № 4).

Закінчуючи роботу з певною темою, намагаюся по мірі можливостей ознайомити якщо не з повноцінною екранізацією або сценічною постановою, то дати змогу переглянути хоча б фрагменти.

Проблемний виклад знань стимулює пізнавальну активність учнів, тому що він поєднаний зі  здогадкою, дивом, нерозумінням. Це підштовхує учнів до роздумів і пошуку рішень, пробуджує  і формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу учнів у пізнавальній діяльності, формує вміння бачити проблему і знаходити шляхи її реалізації, залучає до методів наукового пізнання. Складність проблемної ситуації має бути такою, щоб учні за певним напрямком, спираючись на допомогу вчителя, змогли вирішити її самостійно.

Переконана, що творчий підхід вчителя до викладання світової літератури допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди на життя, сприяє повноцінному осмисленню художніх творів.

Додаток № 1

Модель уроку:

а) евокація (фаза актуалізації, виклику).

На цьому етапі здійснюється декілька важливих пізнавальних операцій:

• учні активно згадують все, що вже відомо з теми.

Це первинне занурення дає можливість учням установити рівень власних знань, що є визначальним, адже міцні знання можуть бути сформовані тільки на основі того, що вже відомо. Навчальний процес — це процес поєднання нового з відомим;

• відбувається активізація діяльності учнів, їх мислення, говоріння, що є дуже важливим, бо, промовляючи свої думки, учні переходять на рівень самоусвідомлення;

• зацікавленість і самонаправленість учнів на дослідження теми, при цьому визначається мета навчання, що є вирішальним моментом.

Основні форми роботи на фазі евокації: «мозкова атака»; робота в парах; робота в групах.

б) осмислення (фаза вивчення нового матеріалу).

Тут учні вступають у контакт з новою інформацією, ідеями, працюючи з текстом, інформацією, історичними документами, відеоматеріалами. В процесі роботи використовуються такі прийоми, як читання із системою позначок «Допомога». При цьому, прочитавши речення, треба поряд поставити відповідну позначку:

+ — відома інформація;

! — нова інформація;

? — здивувала, зацікавила;

— — заперечує тому, що знаю.

Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції, співставити своє розуміння того, що читає дитина, порівняно з тим, що вже знає. Так виникає зв'язок між відомим та невідомим, створюються умови для формування інформаційних компетентностей учнів.

в) рефлексія (фаза розмірковування).

Діяльність учнів на цьому етапі полягає в тому, що:

• учні індивідуально чи разом з іншим складають список нової інформації, яку отримали;

• розповідають один одному, записують вивчене;

• складають схеми, таблиці, малюнки за темою і пояснюють новий матеріал класу.

На стадії рефлексії реалізуються важливі задачі:

• учні розуміють краще те, що можуть уявити і виразити власними словами: «Те що я чую — я забуваю; те, що я бачу і чую — я трохи запам'ятовую; те, що я бачу, чую і промовляю, я починаю розуміти»;

• відбувається активний обмін думками, висловлюваннями.

Це забезпечує збільшення словарного запасу, дає можливість розширити знання за темою, побачити різні підходи до оформлення відповіді, складання схем. А значить, здійснюється процес формування інформаційних комунікативних компетентностей та компетентностей саморозвитку, самоосвіти учнів.

Таким чином, наведена методична система дає можливість учителю:

• активізувати мислення учнів;

• мотивувати та стимулювати їх діяльність;

• залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;

• активізувати пізнавальний процес;

• розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;

• розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;

• формувати ключові компетентності учнів.

Щоб стимулювати критичне мислення, учителю необхідно:

• виділити час і забезпечити можливість для використання критичного мислення;

• дозволити учням вільно розмірковувати та висловлювати свої думки;

• приймати різноманітні ідеї та думки;

• сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

• висловлювати впевненість у здібностях кожного учня;

• цінувати критичне мислення учнів.

Щоб почати ефективно практикувати критичне мислення, учні повинні:

• розвивати впевненість у собі, розуміння цінностей власних поглядів та ідей;

• брати активну участь у процесі навчання;

• поважати думки інших;

• бути готовими продовжувати чи відкидати міркування, судження.

Додаток № 2

Організаційна схема стратегій.

«Мозкова атака» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, висловлювання думок усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.

Асоціювання або ґронування, — стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності.

Ця робота проводиться в такій послідовності:

1. Записується центральне поняття на дошці чи папері.

2. Записуються всі поняття, пов'язані з центральним словом.

3. Установлюються зв'язки.

«Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навчаючи при цьому інших.

П'ятихвилинне есе використовується наприкінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні.

П'ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання:

• написати, що дізналися з теми;

• поставити запитання:  «Що залишилось незрозумілим».

Ці відповіді треба використати під час планування наступного уроку.

Сенкан — це вислів, який складається з п'яти рядків:

Слово-тема (іменник).

Два прикметники.

Три слова, які визначають дію, пов'язану з темою.

Фраза.

Слово — синонім теми.

Використання цих прийомів створює можливості для формування інформаційних компетентностей. Вони пов'язані з умінням отримувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел. Прийоми та стратегії методики розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного, представлення матеріалу у вигляді схем, малюнків, написання сенканів, есе.

Варто залучати учнів до складання опорних конспектів, цікавих ситуативних задач, підсумкових запитань, творчих завдань.

Таким чином, саме методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови, коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію.

Додаток № 3

Проблемна ситуація при вивченні трагедії В.Шекспіра «Гамлет»

Наприклад:

Гамлет – переможець чи переможений?

Предметом диспуту можуть бути такі питання:

–  Чому Гамлет так довго не може наважитися на помсту за батькову смерть – він боїться Клавдія, не хоче наражатися на небезпеку?

–  У чому полягають причини нерішучості Гамлета? Він не довіряє собі, бо поява Привида суперечить його здоровому глузду? Він поважає себе, як порядну людину, і побоюється стати вбивцею? Він не певен, що має право вершити Суд?

–  Чому при постановках на сценах театрів світу режисери нехтують авторською ремаркою щодо зовнішності Гамлета (років за 30, товстий, лисий), адже це може дати змогу розглянути постать героя зовсім у іншому ракурсі?

–  Чи справедливо І. Тургенєв звинуватив Гамлета в непотрібності й бездіяльності?

–  Чи любив Гамлет Офелію? Чи не падає на нього провина за її смерть?

–  Що насправді є причиною божевілля Офелії: удаване божевілля Гамлета або багатошаровість почуттів та вражень (він – коханий, але ж він – вбивця батька)?

–  Чи не втратив Гамлет під натиском таких трагічних подій віру в людину, любов, дружбу, порядність?

–  Хто ж Гамлет – переможець чи переможений?

Диспут дає можливість зіткнення точок зору, уміння поглянути на предмет по-новому, спростувати традиційні погляди. Мета дискусії не тільки досягти істини, а й навчити сперечатися, відстоювати свої судження, обґрунтовувати їх.

Додаток № 4

«Ракурс вирішує все»

Наприклад:

-           Раскольникова – роздратованого нестерпними умовами життя;

-           Раскольникова – хворобливого молодого чоловіка ревматоїдного типу із завжди підвищеною температурою;

-           Раскольникова – особу з акцентуацією за епілептоїдним типом;

-           Раскольникова – зневіреного та прагнучого Віри;

Таких ракурсів може бути безліч.

Унікальність цього прийому полягає в тому, що він дає змогу дітям краще розуміти Людину і не робити поспішних висновків…

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

• 1.     Андрєєв В.І. Педагогіка творчого саморозвитку: інноваційний курс. Книга 2. - К.: Вид-во Казанського університету, 1998. - 318с.
• 2.     Байбородова Л.В., В. В. Бєлкіна Освітні технології: Навчально-методичний посібник. - Ярославль: вид-во ЯГПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. - 108 с.
• 3.     Беспалько В.П. Складові педагогічної технології. М.: Педагогіка, 1989. - С. 12 - 14
• 4.     Богданова О.Ю. та ін.  Методика викладання літератури: Учеб. Для студентів пед. вузів / О. Ю. Богданова, С. А. Леонов, В. Ф. Чортів; Під ред. О. Ю. Богданової. М., Академія, 2002. - 397, [3] с.
• 5.     Бутенко О.В., Ходос Є.А. Критичне мислення: метод, теорія, практика. Навчальний метод. посібник. М.: МИРОС, 2002. - 176 с.
• 6.     Гузєєв В. В. Освітня технологія: від прийому до філософії. М.: Вересень, 1996. - 112 с.
• 7.     Загашена І.О., Заїр-Бек С.І. Критичне мислення: технологія розвитку. - СПб: Видавництво «Альянс« Дельта », 2003. - 284с.
• 8.     Загашеев І.О., Заїр-Бек С.І., Муштавінская І.В. Вчимо дітей мислити критично. - СПб., 2003. - 192 с.
• 9.     Заїр-Бек С.І. Розвиток критичного мислення через читання та письмо: стадії і методичні прийоми / / Директор школи. 2005. № 4. - С. 66 - 72
• 10.                       Заїр-Бек С.І., Муштавінская І.В. Розвиток критичного мислення на уроці. М.: Просвещение, 2004. - 175 с.
• Клустер Д. Що таке критичне мислення. - М.: ЦГЛ, 2005. - С. 5 - 13